Одеський іподром

Одеський іподром розпочав свою роботу ще у 1890 році, один з найстаріших іподромів в Україні, у свій час був одним за найкращих в СРСР. Він діє і зараз – тут можливо здобути навички у догляді за кіньми, а також пройти навчання з верхової їзди та просто покататися верхи. 

У 1889-1890 Новоросійська Спілка заохочення конезаводства збудувала та відкрила в Одесі іподром на четвертій станції Великого Фонтану.

Центральною спорудою іподрому був «павільйон перегонів» - спеціально зведена будівля оригінальної конструкції з майданчиком для оркестру, відкритими ложами та трибунами для глядачів. Високий шпиль, легкі навіси, тонкі колони, тенти та арки надавали павільйону легкості, яка цілком відповідала стрімкості проведення регулярних перегонів та бігів.

Проте знаменитим іподром в 1900-х та 1910-х роках був по-перше велоперегонами та польотами аеронавтів на повітряних кулях (аеростатах) та літаках, які тоді називалися аеропланами.

8 березня 1910 року залишилось в історії російської авіації: в цей день з одеського іподрому піднявся у небо одесит Михайло Єфімов на аероплані «Фарман-4», що був обладнаний мотором «Гном» потужністю 50 к.с. показовий в Росії політ російського льотчика, який тільки місяць тому отримав у Франції диплом пілота-авіатора. Після польоту Єфімова, створений у 1908 одеський аероклуб вирішив на його честь встановити почесну мармурну дошку.

Павільйон перегонів згорів у 1918 році і тоді ж була втрачена й дошка, яка була присвячена цьому польоту. Проте в 1972 на іподромі встановили нову меморіальну дошку.